В основу будування Центрального Індустріального Регіону закладено, передусім, необхідність підготовки країни на випадок війни та потреба господарського розвитку найбільш занедбаних просторів нашої території. В умовах суперництва, яке точилось в Європі, Польща була змушена прикласти зусилля на користь розбудови воєнної промисловості при одночасній активізації виробництва цивільної продукції. Тільки комплексні дії могли стати ефективною відповіддю на виклики, які повстали в кін. 30-х рр. XX ст. перед молодим державним організмом.
Локалізація ЦІР-у в злитті річок Вісли і Сану віддзеркалювала багатогранну аналітичну науку, пов'язану з питаннями оборонності держави, добування і переробки сировини, розбудови промисловості, комунікаційних зв'язків, демографії, суспільних взаємин та протидії безробіттю. Територія області охоплювала чотири тодішні воєводства: Келецьке, Краківське, Люблінське і Львівське. Його спільна поверхня виносила близько 60 тис. км.
З функціональних міркувань ЦІР поділено на три райони з окресленими окремими функціями. Район "A" – келецько-радомський – повинен був виконувати роль сировинного тилу, район "B" – люблінський – визначено як землеробсько-продовольчий, натомість район "C" – жешувсько-сандомерський – центр цілого заснування з домінуючою виробничо-переробляючою роллю. З плином часу цей умовний поділ поступово зникав, а різного характеру інвестиції виникали на цілому просторі Регіону.
Центральний Індустріальний Регіон став найбільшою економічною інвестицією міжвоєнної Польщі. Розроблений в цивільних і військових Бюрах Планування був також одним з перших європейських міжрегіональних проектів, пов'язаний з розвитком промисловості, торгівлі та сільського господарства з соціальними питаннями. Незважаючи на короткий час діяльності, виняткові політичні обставини та складну міжнародну ситуацію, ЦІР залишив тривалий слід на ландшафті та історії цілої країни.
Наміри, що реалізувалися у рамках ЦІР-у, охоплювали інфраструктурні, промислові, будівельні і комунікаційні проекти. У центрі уваги опинилися енергетика і політика багатовимірного розвитку. Розраховувалось на ефект синергії, згідно з яким, капіталовкладення видані на інвестиції, стимулюватимуть економіку і приноситимуть відсотки наступними реалізаціями. Держава, що виходила з кризи, потребувала розбудови основних елементів свого тилу, необхідних для правильного функціонування.
Найбільшою наземною електрифікаційною інвестицією було будівництво високовольтних ліній, що з'єднують Мощчіце та Стараховіце. Зведена мережа високої напруги від Мощчіц через Дембіцу до Жешува і промислову лінію Островець - Сандомир. Створено 300 км лінії Центрального Газопроводу, що з'єднує Горлице, Ясло, Кросно і Островець з Варшавою. Дбаючи про розвиток енергетики, розпочато будівництво штучного водоймища в Чхові, продовжено будівництво гідроелектростанції на річці Дунаєць в місті Рожнов, а також розвинуто будівництво водосховищ в Поромбці, Чорштині і Мичковцах.
Розробляючи структуру мережі зв'язку в 1936-1939 рр. на території ЦІР-у було побудовано приблизно 6,75 тис. км нових битих доріг, відкрито залізничні сполучення з Жешува до Сандомира і з Варшави через Радом в Островець-Свентокшиський. Врегульовано також 280 км річок з метою використання річки Вісли в якості маршруту передачі.
У той же час розбудовувались всі галузі промисловості. До 1939 р. побудовано кілька десятків великих підприємств з різноманітним потенціалом і функціями. Стратегічним інвестором стало Міністерство Військових Справ, а заводи, що повставали під його егідою продукували арматуру і обладнання для модернізації армії. Частина з них поєднували цивільне і військове виробництво.
До найважливіших підприємств, побудованих в ЦІР, можна зарахувати, між іншим: Південні Підприємства (пізнішу Гуту Сталева Воля), фабрики амуніції в Красніку і Дембі, Державні Авіазаводи в Мельцю і Жешуві, Фабрику Верстатів Х. Цегельського в Жешуві, Завод Органічних Нітросполук "Nitroza" в Сажині, завод формаліну "Lignoza" в Пусткові, а також Хімічні Підприємства і фабрику покришок "Stomil" в Дембіци. Більшість вищезгаданих підприємств після II світової війни розвинулася і функціонує донині, залишаючись державними лідерами у своїх галузях.
Навколо фабрик і металургійних заводів будувалась допоміжна промисловість, розвивалося також приватне підприємництво. Нові, перспективні і відносно високооплачувані робочі місця притягали безробітних з різних частин країни. Виросла потреба на нові помешкання у містах, які стрімко розвивалися. Почалися великомасштабні будівельні кампанії, яка стали символом сучасних житлових комплексів, побудованих в околицях промислових підприємств. З часом частина мікрорайонів перетворилася в молоді міські організми. У період будування ЦІР-у народилися такі населені пункти, як: Сталева Воля, Нова Демба, Нова Сажина, Понятова; та менші осади: Пусткув, Недоміце і Крайовіце.
Польська держава і місцеві органи влади сприяли швидкому розвитку завдяки сучасним способам фінансування. Надавались пільгові інвестиційні кредити, пропонувалися за привабливими цінами землі, впроваджувалися пільги на податки для нових підприємців. Організовувалися також навчальні поїздки та презентації для поширення ідеї Регіону.
Сукупність спланованих і реалізованих дій, що провадилась польською державою в 1936-1939 рр., створили культурну спадщину Центрального Індустріального Регіону. Цей доробок, забутий і знецінений протягом років, останнім часом дочекався істотних публікацій і заслуженої зацікавленості. У наступному році (2017) буде відзначатися ювілей 80-ліття ЦІР-у. Його елементом є створення туристичного шляху, що охоплює фрагмент давнього Регіону, що знаходиться на територіях нинішнього Підкарпатського воєводства.
Запропоновані нашою командою маршрути, підлаштовані до твоїх часових і комунікаційних можливостей. Вони охоплюють не тільки відвідування залишків старих заводів і підприємств, а й місця проживання колишніх працівників, технічного персоналу та розкішні, модерністські вілли виконавчої влади. Ти відвідаєш також громадські і медичні заклади, дитячі садки і школи, якими колись користувалося суспільство. Подорожуючи з нами, ти ознайомишся з памʼятками техніки, незвичайними інженерними спорудами (елеватори, водонапірні башти, греблі), музеями та місцями пам'яті, в яких знаходяться експонати і пристрої, які були виготовлені в ті роки.
У мандрівці шляхом ЦІР-у тобі дотримуватимуть товариства люди повні ентузіазму та цей путівник. Це перше видання, яке підлягатиме розвитку й удосконаленням. Тому заохочуємо тебе залишити свій коментар і думку на відповідній сторінці. Ми віримо, що з часом на мапі шляху з'являться нові місця і місцевості. Ми б хотіли, щоб наш шлях охоплював в майбутньому інші воєводства ЦІР-у. Маємо надію, що вже сьогодні наші пропозиції задовільнять твої очікування, а подорож принесе багато незабутніх відчуттів і спогадів.
